Через слабке внутрішнє споживання місцеві виробники сталі спрямовують надлишки на незахищені експортні ринки
У першому півріччі 2024 року китайські металурги істотно збільшили експорт сталі на 24% порівняно з січнем-червнем 2023 року (до 53,4 млн тонн). Місцеві виробники намагаються знайти ринки збуту для своєї продукції, страждаючи від низького внутрішнього попиту та падіння прибутків. У той же час китайські компанії стикаються з проблемами на експортних ринках через запровадження захисних заходів, спрямованих на обмеження китайського імпорту. Ці фактори створюють складне середовище для розвитку сталеливарної промисловості Китаю, якій необхідно адаптуватися до нових реалій як усередині країни, так і в усьому світі.
Різке зростання експорту сталі з Китаю почалося в 2021 році, коли місцева влада посилила підтримку сталеливарної промисловості у відповідь на пандемію COVID-19. У 2021-2022 роках експорт підтримувався на рівні 66-67 млн тонн на рік завдяки стабільному внутрішньому попиту з боку будівельного сектору. Однак у 2023 році будівництво в країні значно сповільнилося, споживання сталі різко впало, що призвело до зростання експорту на понад 34% р/р – до 90,3 млн тонн.
Експерти вважають, що в 2024 році поставки китайської сталі за кордон знову зростуть щонайменше на 27% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, перевищивши рекордні 110 мільйонів тонн, які спостерігалися в 2015 році.
Станом на квітень 2024 року, за даними Global Energy Monitor, потужність виробництва сталі в Китаї оцінювалася в 1,074 млрд тонн на рік, порівняно з 1,112 млрд тонн у березні 2023 року. Водночас у першому півріччі виробництво сталі в країні скоротився на 1,1% р/р – до 530,57 млн тонн. Проте темпи падіння існуючих потужностей і виробництва сталі все ще не перевищують темпи падіння видимого споживання, яке за 6 місяців впало на 3,3% р/р до 480,79 млн тонн.
Незважаючи на слабкість внутрішнього попиту, китайські металурги не поспішають скорочувати виробничі потужності, що призводить до надмірного експорту та падіння цін на сталь. Це, у свою чергу, створює серйозні проблеми для виробників сталі в багатьох країнах, включаючи Європейський Союз, куди тільки за перші п’ять місяців 2024 року з Китаю було експортовано 1,39 млн тонн сталі (-10,3% г/г). Незважаючи на те, що в порівнянні з минулим роком цей показник зменшився, китайська продукція все ще надходить на ринок ЄС у великих обсягах, минаючи існуючі квоти та обмеження через ринки Єгипту, Індії, Японії та В’єтнаму, які значно збільшили імпорт відповідної продукції в останні періоди.
«Китайські металургійні компанії можуть дозволити собі деякий час працювати в збиток, щоб не скорочувати виробництво. Вони шукають способи продати свою продукцію. Сподівання на збільшення споживання сталі в Китаї не виправдалися, оскільки не було запроваджено ефективних заходів для підтримки будівництва. У результаті ми бачимо, що все більше сталі з Китаю постачається на зовнішні ринки», – зазначив аналітик GMK Center Андрій Глущенко.
Все більше країн, які стикаються з напливом імпорту з Китаю, намагаються захистити вітчизняних виробників, застосовуючи різні обмеження. Кількість антидемпінгових розслідувань у всьому світі зросла з п’яти у 2023 році, три з яких стосувалися китайських товарів, до 14 розпочатих у 2024 році (станом на початок липня), десять із яких стосувалися Китаю. Ця кількість все ще низька порівняно з 39 випадками в 2015 і 2016 роках, періодом, коли на тлі різкого зростання китайського експорту було створено Глобальний форум із надлишкових потужностей у сталі (GFSEC).
8 серпня 2024 року Єврокомісія оголосила про початок антидемпінгового розслідування щодо імпорту деяких видів гарячекатаної продукції з Єгипту, Індії, Японії та В’єтнаму.
На тлі зростання тиску на світові ринки через надмірний експорт китайської сталі та посилення захисних заходів з боку інших країн Китай змушений шукати нові підходи для стабілізації ситуації. Продовження експансії на експортних ринках без урахування глобальної конкуренції може призвести до подальшої ескалації конфліктів і нових обмежень. У довгостроковій перспективі це може мати негативний вплив на сталеливарну промисловість Китаю, що підкреслює необхідність пошуку більш збалансованої стратегії розвитку та співпраці на міжнародному рівні.
Час публікації: 15 серпня 2024 р
